ОЛІВЕЦЬ
Сучасний олівець винайшов в 1794 році талановитий французький учений і винахідник Нікола Жак Конте. В кінці XVIII століття англійський парламент встановив найсуворішу заборону на вивіз дорогоцінного графіту з Камберленда. За порушення цієї заборони покарання було дуже суворим, аж до страти. Але, не дивлячись на це, графіт продовжував потрапляти до континентальної Європи контрабандним шляхом, що привело до різкого збільшення його ціни. По замовленню французького конвенту, Конте розробив рецептуру змішування графіту з глиною і виробництва з цих матеріалів високоякісних стержнів. За допомогою обробки високими температурами була досягнута висока міцність, проте ще важливішим був той факт, що зміна пропорції суміші давала можливість робити стержні різної твердості, що і слугувало основою сучасної класифікації олівців по твердості.
Появі механічного олівця треба дякувати американцеві Алонсо Таунсенду Кросу. Він відмітив, що майже 2/3 матеріалу, що становить простий олівець, потрапляє до відходів при його заточуванні. Це і наштовхнуло його на створення в 1869 році металевого олівця. Графітний стержень розміщувався в металевій трубці і міг з потреби висуватися на відповідну довжину.
